Технології переробки побутових відходів
Зміст:
1. Що таке переробка відходів?
2. Ефективні методи переробки сміття
3. Переробка відходів у розвинених країнах світу
4. Ситуація в Україні
5. Додаткові відео та інформація
6. Джерела
1. Що таке переробка відходів?
 |
| Символ ресайклінгу |
Переро́бка відхо́дів (також: вторинна переробка, ресайклінґ, рециклювання, утилізація відходів) — здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних або біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення; повторне використання або повернення в обіг відходів виробництва чи сміття.
Для чого ж вона потрібна?
По-перше, ресурси багатьох матеріалів на Землі обмежені та не можуть бути заповнені в терміни, порівнянні з часом існування людської цивілізації.
По-друге, потрапивши в навколишнє середовище, матеріали зазвичай стають забруднювачами.
По-третє, відходи та вироби, що закінчили свій життєвий цикл, часто (але не завжди) є дешевшим джерелом багатьох речовин і матеріалів, ніж природні джерела.
Особливу загрозу для екології представляють сміттєзвалища, звідки отруйні речовини і мікроорганізми, потрапляючи в підземні води, поширюються на багато кілометрів. На таких звалищах сильно розмножуються щури, які є переносниками хвороб.
Проте (!), крім цього в побутовому смітті міститься багато цінних речовин: органічні сполуки, придатні для добрива, папір і картон, скло, пластмаса, шкіра, деревина, метали. Тому розробляються проекти і будуються спеціальні заводи з переробки сміття. Вони більш безпечні для навколишнього середовища і одночасно більш економічні, ніж сміттєспалювальні установки. Скоротити накопичення відходів дозволяє багаторазове використання скляних пляшок, збір пластмасових пляшок, і поліетиленових пакетів для переплавлення і т.д.
Наведемо ще один приклад. Немає потреби доводити, що техніка все більше вдосконалюється. Все більше виробляється складних машин і механізмів, які складаються з найрізноманітніших матеріалів: чорних і кольорових металів, пластмас, деревини, гуми, скловолокна та композитів. Термін служби таких виробів визначається не їх фізичним зносом, а нормальним старінням. Все частіше технічно «здорові» вироби та матеріали опиняються на смітнику. Але ж можна їх використовувати як сировину для нових механізмів, тобто завдаючи шкоди. Циклічність матеріальних потоків - перспективний напрямок створення промислових виробництв з безвідходної технологією.
2. Ефективні методи переробки сміття
1) Утилізація відходів на полігонах
Полігони служать для збору та переробки сміття природним шляхом. На багатьох з них практикується дуже проста і зрозуміла система утилізації: як тільки збереться певний обсяг сміття, його закопують. Мало того, що цей метод застарілий, він є бомбою уповільненої дії, адже є такі матеріали, які не розкладаються десятиліттями.
Ті полігони, які мають у своєму розпорядженні цехи по сортуванню сміття, працюють таким чином:
⟳Машини приїжджають, реєструються на пункті пропуску. Там же вимірюється об’єм кузова, щоб визначити вартість утилізації; вимірюється рівень радіації. Якщо він перевищує допустимі норми, машину не пропускають. Від пропускного пункту машина направляється в цех сортування сміття.
⟳Сортування відбувається вручну: машина подає сміття на транспортувальні стрічку, а працівники вибирають звідти пляшки, папір і т. д. Відсортовані матеріали складають у контейнери без дна, з яких сміття потрапляє відразу в клітку і під прес.
⟳Коли процес закінчено, відходи, що залишилися (не ввійшли ні в одну з категорій) також спресовують і відвозять безпосередньо на звалище. Так як довго розкладаючі матеріали відсортовані, залишене сміття можна засипати землею. Пластикові пляшки, картон та деякі інші відходи, купуються підприємствами для переробки. Наприклад, з пластикових пляшок і контейнерів виготовляють сітки для овочів, з скляних пляшок і осколків — нові вироби, з картону — туалетний папір.
Матеріали, які приймають на полігонах: Побутові відходи житлових будинків, установ, підприємств, що займаються торгівлею пром — продтоварів. Відходи будівельних організацій, які можуть бути прирівняні до твердих побутових відходів. Можуть прийматися промислові відходи 4 класу небезпеки, якщо їх кількість не перевищує третьої частини прийнятого сміття.
Відходи, ввезення яких заборонено на полігон: Будівельне сміття 4 класу небезпеки, який містить азбест, золу, шлаки. Промислове сміття 1, 2, 3 класу небезпеки. Радіоактивні відходи. Полігони влаштовуються згідно строгим санітарним нормам і тільки на тих ділянках, де ризик зараження людини бактеріями через повітряне або водне простір зводиться до мінімуму.
Займана площа розрахована приблизно на 20 років.
2) Компостування
Цей метод переробки знайомий городникам, які для удобрення рослин застосовують перегнилі органічні матеріали. Компостування відходів — метод утилізації, заснований на природному розкладанні органічних матеріалів. Зі сміття цілком реально отримати компост, який згодом міг би використовуватися в сільському господарстві. В СРСР було побудовано безліч заводів, але вони припинили функціонувати через велику кількість важких металів у смітті. Сьогодні технології компостування зводяться до зброджування не відсортованого сміття в біореакторах. Отриманий продукт можна використовувати в сільському господарстві, тому він знаходить застосування тут же, на звалищах — ним покривають відходи.
3) Спалювання ТПВ (твердих побутових відходів)
Цей метод утилізації вважається ефективним за умови, що завод обладнаний високотехнологічним обладнанням. З відходів спочатку видаляють метали, акумулятори, а також пластик.
Переваги спалювання сміття: менше неприємних запахів; зменшується кількість шкідливих бактерій, викидів; отримана маса не приваблює гризунів і птахів; є можливість при спалюванні отримувати енергію (теплову та електричну).
Недоліки: дороге будівництво та експлуатація сміттєспалювальних заводів; будівництво займає не менше 5 років; при спалюванні відходів в атмосферу потрапляють шкідливі речовини; зола від сміттєспалювання токсична і не може зберігатися на звичайних звалищах. Для цього потрібні спеціальні сховища.
4) Піроліз
 |
| Схема піролізу |
Піролізом називають спалювання сміття у спеціальних камерах, що перешкоджають доступу кисню.
Є два види піролізу: Високотемпературний — температура спалювання в печі понад 900°С. Низькотемпературний — від 450 до 900°С. При порівнянні звичайного спалювання як методу утилізації сміття та низькотемпературного піролізу можна виділити наступні переваги другого способу: отримання піролізних олій, які використовують при виробництві пластмас; виділення піролізного газу, який отримують у достатній кількості для забезпечення виробництва енергоносіїв; виділяється мінімальна кількість шкідливих речовин; установки для піролізу переробляють майже всі види побутових відходів, але сміття попередньо повинне бути відсортоване. Високотемпературний піроліз в свою чергу має переваги перед низькотемпературним: не потрібно сортувати відходи; маса зольного залишку значно менша, і його можна використовувати в промислових і будівельних цілях; при температурі горіння понад 900°С розкладаються небезпечні речовини, не потрапляючи в навколишнє середовище; отримані піролізні масла не вимагають очищення, так як вони мають достатню ступінь чистоти.
3. Переробка відходів у країнах Європи
Переробка побутових відходів в розвинених країнах світу вже давно стала високотехнологічним процесом. Величина залишкового матеріалу після переробки становить кілька одиниць відсотків. Причому відходи не бездумно спалюються. Переробка сміття відбувається з утворенням електрики та тепла, які використовуються як населенням, так і промисловістю.
Поки українці думають – куди подіти сміття, у країнах ЄС інша халепа – де його взяти. Адже на переробці сміття можна мати дуже непоганий бізнес. У розвинутих країнах перероблені відходи давно стали повноцінним продуктом міжнародної торгівлі. З вторинної сировини отримують теплову та електроенергію.
У Європі в кожній країні є спеціальні контейнери для сортування сміття. Зазвичай, розподіляють відходи на кілька основних категорій: пластик, папір, скло, органічні відходи та метал.
Одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. А було б у них більше сміття – були б краще забезпечені власні енергетичні потреби. Таку проблему у Швеції вирішили імпортом сміття з інших країн.
Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. До слова, вся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана "сміттєва" поліція, яка штрафує порушників.
Провідні країни світу прийшли до висновку, що найбільш ефективним шляхом для зменшення негативних наслідків дії відходів на довкілля буде покласти відповідальність на виробників, які випускають у вільний обіг товари, внаслідок використання яких утворюються відходи,
— каже Войціховська.
— каже Войціховська.
У Фінляндії зручні точки збору відходів мають як житлові будинки, так і магазини та підприємства. Також країна практикує систему заставної вартості упаковки – коли при купівлі продукту покупець платить ще й за упаковку.
Навіть сусідня Польща радикально підійшла до проблеми відходів у країні. Спеціальний закон поклав край нелегальним сміттєзвалищам, а люди почали сортувати відходи.
Та не всі країни Європи мають таку втішну ситуацію з переробкою сміття як Швеція чи Німеччина. Гігантськими звалищами і відсутністю відповідних заводів славиться Італія, Болгарія, Румунія та країни Балтії. Вони і є одними з постачальників відходів до лідерів переробки сміття.
Сміттєспалювальний завод нагадує сучасний супермаркет – такі там чистота і порядки. Спалюється, до речі, на тих заводах і мул, який накопичується на очисних спорудах каналізації. Відповідно до законів європейських держав за переробку та утилізацію сміття платить той, хто це сміття створює. Кожен громадянин Швейцарії, Австрії, Німеччини щомісячно сплачує певну невелику суму щоб у нього забирали сміття.
4. Ситуація в Україні
В Україні проблема зі сміттям існує через законодавство, адже закони просто не зобов'язують його переробляти. Передбачений лише один спосіб утилізації – захоронення.
"Відсутня національна система поводження з відходами, яка починалась би із запобігання утворенню відходів, забезпечувала б роздільний збір сміття, його транспортування та перетворення у ресурс. Сучасна система поводження потребує ґрунтовно нової моделі врегулювання цих відносин в Україні – розподіл відповідальності за утворені відходи, модель фінансування збиткових етапів поводження з відходами (наприклад, транспортування), стимулювання громадян до більш екологічної поведінки у сфері поводження з відходами", — каже еколог ЕПЛ.
Тож спершу Верховна Рада має прийняти необхідні зміни до законодавства. Додамо, відповідний законопроект вже зареєстрований у парламенті.
Проте шанси на майбутнє є. Аби вийти з екологічної катастрофи, Україні потрібні інвестори. На думку експертів, саме розширена відповідальність виробника буде найкращим міжнародним досвідом щодо цивілізованого поводження з відходами. Необхідно закрити існуючі сміттєзвалища, які забруднюють атмосферу, підземні води, ґрунти та одночасно побудувати сміттєпереробні заводи, сміттєсортувальні лінії, побудувати полігони, які відповідатимуть екологічним стандартам та прийматимуть сміття, яке не підлягатиме переробці.
5. Додаткові відео та інформація
Про переробку сміття у Європі та в Україні можна дізнатися більше тут:
Немає коментарів:
Дописати коментар